оперетковий
ОПЕРЕТКОВИЙ, а, е, розм.
1. Прикм. до оперетка.
Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі.., наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (Минуле українського театру, 1953, 99).
2. Такий, як в опереті, оперетці.
Мала то бути хвилина тріумфу й перемоги в її житті, а вийшла опереткова сцена з п’яним нареченим (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 202);
// перен. Несправжній, театральний.
— Мабуть, цупко тримаєте в кишені білет, що його одержали в емігрантському бюро від агентів цього опереткового професора..? (Юрій Смолич, I, 1958, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оперетковий — опере́тковий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- оперетковий — -а, -е, розм. 1》 Прикм. до оперетка. 2》 Такий, як в опереті, оперетці. || перен. Несправжній, театральний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперетковий — ОПЕРЕ́ТКОВИЙ, а, е, розм. 1. Прикм. до опере́тка. Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі.., наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (з мемуарної літ.). 2. Такий, як в опереті, оперетці. Словник української мови у 20 томах
- оперетковий — Опере́тко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)