оперетковий
ОПЕРЕ́ТКОВИЙ, а, е, розм.
1. Прикм. до опере́тка.
Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі.., наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (з мемуарної літ.).
2. Такий, як в опереті, оперетці.
Мала то бути хвилина тріумфу й перемоги в її житті, а вийшла опереткова сцена з п'яним нареченим (Ірина Вільде);
// перен. Несправжній, театральний.
– Мабуть, цупко тримаєте в кишені білет, що його одержали в емігрантському бюро від агентів цього опереткового професора..? (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оперетковий — опере́тковий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- оперетковий — -а, -е, розм. 1》 Прикм. до оперетка. 2》 Такий, як в опереті, оперетці. || перен. Несправжній, театральний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперетковий — Опере́тко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оперетковий — ОПЕРЕТКОВИЙ, а, е, розм. 1. Прикм. до оперетка. Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі.., наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (Минуле українського театру, 1953, 99). 2. Такий, як в опереті, оперетці. Словник української мови в 11 томах