оперетка
ОПЕРЕ́ТКА, и, ж., розм.
Те саме, що опере́та.
Пишу тепер оперетку на 2 дії (В. Самійленко);
Дивовижна, наче витягнена з якоїсь оперетки, пара завертілася й застрибала посеред кімнати в .. карколомному танці (Д. Ткач);
Скрізь тепер зацарила французька оперетка та фарс (близька рідня кафешантану) – від Петербурга до Тифліса... (з мемуарної літ.);
Молодий, вродливий, з чорними вусиками й добрими манерами, він скидався на актора оперетки (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оперетка — опере́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- оперетка — -и, ж., розм. Те саме, що оперета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперетка — ОПЕРЕ́ТА (музично-драматичний комедійний твір розважального характеру; театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені), МУЗИ́ЧНА КОМЕ́ДІЯ, ОПЕРЕ́ТКА розм. До того ж часу (1872 р.) відноситься його (М. Словник синонімів української мови
- оперетка — ОПЕРЕ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що опере́та. Пишу тепер оперетку на 2 дії (Сам., II, 1958, 471); Дивовижна, наче витягнена з якоїсь оперетки, пара завертілася й застрибала посеред кімнати в.. Словник української мови в 11 томах