оперета
ОПЕРЕ́ТА, и, ж.
1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом.
Перед виїздом він [М. В. Лисенко] написав у Києві нову оперету “Різдвяна ніч” у чотирьох діях (з наук. літ.);
// Театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені.
Лис[енко] хоче .. ставити оперету дитячу “Зима й весна”, – дуже гарна музика (Леся Українка);
– Я не забув і про ваш науковий труд, – закінчив Ананій Горб, тримаючись, як дипломат, бачений ним в одній опереті, де він сам грав люмпена (Ю. Яновський);
// тільки одн. Родова назва таких музично-вокальних комедійних драматичних творів.
Ще на початку XIX ст. широке визнання здобув на Україні жанр оперети (з наук. літ.).
2. Театр, де виконують такі твори.
До буфету, В оперету, На город по гарбузи – Подавай йому карету, З вітерцем його вези! (С. Олійник).
Значення в інших словниках
- оперета — опере́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оперета — -и, ж. 1》 Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. || Театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені. || тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперета — (іт. operetta — маленька опера) — музично — сценічна вистава переважно розважального характеру, яка поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми. Найбільш визначні... Словник-довідник музичних термінів
- оперета — опере́та (італ. operetta, букв. – невелика опера) музично-сценічний твір комедійного характеру, в якому співи й танець поєднуються з розмовним діалогом. Словник іншомовних слів Мельничука
- оперета — 1. музичний сценічний твір розважального характеру, із співаними та інструментальними номерами, балетом, розмовними сценами, попереджений увертюрою і завершений фіналом; виникла в І-й полов. XIX ст.; 2. театр, в якому виконують о. Універсальний словник-енциклопедія
- оперета — ОПЕРЕ́ТА (музично-драматичний комедійний твір розважального характеру; театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені), МУЗИ́ЧНА КОМЕ́ДІЯ, ОПЕРЕ́ТКА розм. До того ж часу (1872 р.) відноситься його (М. Словник синонімів української мови
- оперета — Опере́та, -ти, -ті; -ре́ти, -ре́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оперета — ОПЕРЕ́ТА, и, ж. 1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. Перед виїздом він [М. В. Лисенко] написав у Києві нову оперету "Різдвяна ніч" у чотирьох діях (Укр. муз. Словник української мови в 11 томах