1. Словник-довідник музичних термінів

оперета

(іт. operetta — маленька опера) — музично — сценічна вистава переважно розважального характеру, яка поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми. Найбільш визначні О. створили Ф.Ерве, Ф.Зуппе, І.Кальман, Ш.Лекок, К.Мілікер, Ж.Оффенбах, Р.Планкет, А.Саллівен, К.Целлер, Й.Штраус-син, а також І.Дунаєвський, Д.Кабалевський, Ю.Мілютін, О.Рябов, О.Сандлер, Г.Свиридов, В.Соловйов — Сєдой, М.Стрельников, Д.Шостакович та інші. Починаючи з 20-х рр., в США з’явився жанр мюзиклу, пов’язаний з іменами Л.Бернстайна, І.Берліна, Д.Гершвіна, Ф.Лоу, К.Роджерса, К.Портера та ін.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперета — опере́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оперета — -и, ж. 1》 Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. || Театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені. || тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оперета — ОПЕРЕ́ТА, и, ж. 1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. Перед виїздом він [М. В. Лисенко] написав у Києві нову оперету “Різдвяна ніч” у чотирьох діях (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. оперета — опере́та (італ. operetta, букв. – невелика опера) музично-сценічний твір комедійного характеру, в якому співи й танець поєднуються з розмовним діалогом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. оперета — 1. музичний сценічний твір розважального характеру, із співаними та інструментальними номерами, балетом, розмовними сценами, попереджений увертюрою і завершений фіналом; виникла в І-й полов. XIX ст.; 2. театр, в якому виконують о. Універсальний словник-енциклопедія
  6. оперета — ОПЕРЕ́ТА (музично-драматичний комедійний твір розважального характеру; театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені), МУЗИ́ЧНА КОМЕ́ДІЯ, ОПЕРЕ́ТКА розм. До того ж часу (1872 р.) відноситься його (М. Словник синонімів української мови
  7. оперета — Опере́та, -ти, -ті; -ре́ти, -ре́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. оперета — ОПЕРЕ́ТА, и, ж. 1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. Перед виїздом він [М. В. Лисенко] написав у Києві нову оперету "Різдвяна ніч" у чотирьох діях (Укр. муз. Словник української мови в 11 томах