1. Словник української мови в 11 томах

опечалений

ОПЕЧА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опеча́лити.

Бідний [Олексій] був справді опечалений, коли його поради підняли на глум (Вас., Незібр. тв., 1941, 195);

Дуже опечалена була [Оксана Павлівна] тим одруженням: хтозна, кого там вподобав її син (Збан., Переджнив’я, 1960, 277);

Корпус потрапив у пастку, довго точився бій, ядро відірвало обидві ноги Якову Петровичу, і він помер на руках своїх опечалених вояків (Кочура, Зол. грамота, 1960, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опечалений — опеча́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опечалений — див. сумний Словник синонімів Вусика
  3. опечалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опечалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опечалений — ОПЕЧА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опеча́лити. Бідний [Олексій] був справді опечалений, коли його поради підняли на глум (С. Васильченко); Дуже опечалена була [Оксана Павлівна] тим одруженням: хтозна, кого там вподобав її син (Ю. Збанацький); // у знач. Словник української мови у 20 томах