1. Словник української мови в 11 томах

опечатувати

ОПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Накладати печать, забороняючи користуватися чим-небудь, закриваючи доступ до чогось; запечатувати (у 2 знач.).

— Нам уже не вірять, ми вороги, виходить… Опечатують вулики, як хати у тих, кого арештовують… Що це робиться?.. (Кучер, Прощай.., 1957, 327);

Чіпчину хату опечатали, забили. У ній одні сови та сичі плодилися (Мирний, II, 1954, 301).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опечатувати — опеча́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опечатувати — -ую, -уєш, недок., опечатати, -аю, -аєш, док., перех. Накладати печать, забороняючи користуватися чим-небудь, закриваючи доступ до чогось; запечатувати (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опечатувати — ОПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., що. Накладати печать, забороняючи користуватися чим-небудь, закриваючи доступ до чогось; запечатувати (у 2 знач.). Чіпчину хату опечатали, забили. Словник української мови у 20 томах