опинка
ОПИ́НКА, и, ж., діал.
1. Плахта, запаска.
Сівчучка, що досі стояла неповорушно в чорній сорочці без опинки, поступила один ступінь ближче (Черемш., Тв., 1960, 57);
Високий, стрункий її стан обіймала тісно ткана опинка, підперезана широким поясом (Оп., Іду.., 1958, 26).
2. Фартух.
Гнали [робітники] долів [униз] Зеленою улицею за.. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (Фр., V, 1951, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опинка — Опи́нка: — запаска [27] — запаска, рід фартуха [V] — плахта, запаска [51] Словник з творів Івана Франка
- опинка — див. передник; фартух Словник синонімів Вусика
- опинка — -и, ж., діал. 1》 Плахта, запаска. 2》 Фартух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опинка — ОПИ́НКА, и, ж., діал. 1. Плахта, запаска. Сівчучка, що досі стояла неповорушно в чорній сорочці без опинки, поступила один ступінь ближче (Марко Черемшина); Високий, стрункий її стан обіймала тісно ткана опинка... Словник української мови у 20 томах
- опинка — Опи́нка, -ки ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски. Гол. Од. 61. Kolb. І. 37. Гол. Од. 82. Словник української мови Грінченка