1. Словник української мови в 11 томах

оподаль

ОПО́ДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині.

Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Вирган, Квіт. береги, 1950, 165);

// Осторонь, на певній відстані.

Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Фр., VIII, 1952, 231);

Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Мик., II, 1957, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оподаль — опо́даль прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. оподаль — див. далеко Словник синонімів Вусика
  3. оподаль — присл., діал. Далі, в далечині. || Осторонь, на певній відстані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оподаль — ОПО́ДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині. Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (І. Вирган); // Осторонь, на певній відстані. Вона держалася .. оподаль від інних [інших] (І. Словник української мови у 20 томах
  5. оподаль — ЗДА́ЛЕКА (ЗДА́ЛЕКУ) (з далекої відстані), ВІДДАЛІ́К, ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́ розм., ЗДАЛЯ́ розм., ЗДАЛІ́К розм., ЗВІДДАЛЕКИ́ розм., ЗВІДДАЛІ́К розм., ЗВІДДАЛІ́ розм., ЗВІДДАЛЯ́ розм., ЗДА́ЛЕКИ діал., ЗДАЛІ́ діал., ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. оподаль — Опо́даль, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оподаль — Оподаль нар. Вдали. Словник української мови Грінченка