1. Словник української мови в 11 томах

оподалік

ОПОДАЛІ́К, діал.

1. присл. Здалека, віддалік.

Небо і повітря стало темно-синє, тільки ліс чорнів оподалік (Мак., Вибр., 1954, 132).

2. присл. Осторонь, на певній відстані.

— Еге-ге!.. — загув.. бородань, що досі сидів, як пень, оподалік у кріслі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 46);

Зайшли в хатину.., стягнули з постелі з березових кругляків солому, полягали, де хто міг. Лиш сільські хлопці близько порога, оподалік (Ірчан, II, 1958, 78).

3. прийм., з род. відм., рідко. Уживається при зазначенні місця перебування, розташування кого-, чого-небудь.

Так закричав старий Прокіпчук на свого парубчака, що стояв оподалік загону на.. доріжці (Ірчан, II, 1958, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оподалік — оподалі́к прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. оподалік — див. далеко Словник синонімів Вусика
  3. оподалік — діал. 1》 присл. Здалека, віддалік. 2》 присл. Осторонь, на певній відстані. 3》 прийм., з род. в., рідко. Уживається для зазначення місцеперебування, розташування кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оподалік — ОПОДАЛІ́К, діал. 1. присл. Здалека, віддалік. Небо і повітря стало темно-синє, тільки ліс чорнів оподалік (О. Маковей). 2. присл. Осторонь, на певній відстані. – Еге-ге!.. – загув .. Словник української мови у 20 томах
  5. оподалік — ЗДА́ЛЕКА (ЗДА́ЛЕКУ) (з далекої відстані), ВІДДАЛІ́К, ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́ розм., ЗДАЛЯ́ розм., ЗДАЛІ́К розм., ЗВІДДАЛЕКИ́ розм., ЗВІДДАЛІ́К розм., ЗВІДДАЛІ́ розм., ЗВІДДАЛЯ́ розм., ЗДА́ЛЕКИ діал., ЗДАЛІ́ діал., ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Словник синонімів української мови