1. Словник української мови в 11 томах

опойковий

ОПО́ЙКОВИЙ, а, е. Вигот. з опойка.

Іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій черкесці і в опойкових чоботях (Стор., І, 1957, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опойковий — опо́йковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. опойковий — -а, -е. Вигот. з опойка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опойковий — ОПО́ЙКОВИЙ, а, е. Вигот. з опойка. Іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій черкесці і в опойкових чоботях (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах