опозиція
ОПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці.
Я дуже рада, що мій план повороту через Грецію не зустрів опозиції у вас, а я чогось боялась, що зустріне (Л. Укр., V, 1956, 404).
Бу́ти (стоя́ти і т. ін.) в опози́ції до кого — чого — протидіяти, чинити опір кому-, чому-небудь, не погоджуватися з чиїми-небудь поглядами, діями і т. ін., протиставляючи їм свої погляди, дії і т. ін.
Соціалістичний пролетаріат, що стоїть на інтернаціоналістській позиції під час імперіалістської війни, не може не бути в опозиції до всякої влади, яка цю війну веде.. (Ленін, 32, 1973, 324).
2. Загальна назва партій, груп, які виступають проти правлячої партії, групи або проти політики уряду, а також парламентські фракції цих партій у буржуазних державах.
В результаті рішучої боротьби з боярською опозицією Роман зміцнив свою владу всередині князівства і висунувся в число найсильніших князів на Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 561);
// Група, угруповання в складі однієї партії, що виступає проти лінії її керівництва.
Песимістичні заяви опозиції напередодні XIII з’їзду [КП(б)У] відносно того, що нібито мав місце відрив партії від робітничих мас, наочно спростовані кількісним подвоєнням партії насамперед за рахунок робітників від виробництва (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 260).
3. У шаховій грі — позиція королів, коли вони протистоять один одному через одне поле шахової дошки.
Опозиція звичайно буває невигідна тій стороні, яка повинна робити хід (Перша книга шахіста, 1952, 65).
Значення в інших словниках
- опозиція — опози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- опозиція — Спосіб протиставлення одних політичних поглядів, ідей, дій іншим політичним поглядам, діям. Опозиція у політиці може здійснюватися на різних рівнях політичного панування, у різних видах державної і партійної влади,усередині кожної з них. англ. Словник із соціальної роботи
- опозиція — ОПОЗИЦІЯ – АПОЗИЦІЯ Опозиція, -ї, ор. -єю. Протидія, опір комусь, чомусь; протиставлення своїх поглядів, дій, своєї політики іншим поглядам, діям, політиці тощо. Апозиція. 1. лінгв. Прикладка. Літературне слововживання
- опозиція — Протидія, заперечення, незгода, протиборство, опір; (таємна) підводна течія; (хто) ЗБ. опоненти. Словник синонімів Караванського
- опозиція — див. опір Словник синонімів Вусика
- опозиція — -ї, ж. 1》 Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Бути в опозиції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опозиція — Протистава, спротив, суперечка, переча, протиборство Словник чужослів Павло Штепа
- опозиція — ОПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Словник української мови у 20 томах
- опозиція — опози́ція (від лат. opposition – протиставлення) 1. Опір, протидія, протиставлення однієї політики, одних поглядів іншій політиці, іншим поглядам. 2. Угруповання в політичній партії, яке виступає проти загального курсу партії. Словник іншомовних слів Мельничука
- опозиція — Політичне угруповання, яке протистоїть правлячій групі чи урядові, а також особи, які дотримуються політичних поглядів, протилежних поглядам правлячих угруповань; парламентську о. складають партії, що на виборах опинилися у меншості й не входять до складу уряду, але засідають у парламенті. Універсальний словник-енциклопедія
- опозиція — ОПОЗИ́ЦІЯ (протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРО́НДА книжн., ФРОНДЕ́РСТВО книжн. Посіпаки стежили, щоб накази (князя) виконувалися без опозиції (Г. Хоткевич). Словник синонімів української мови
- опозиція — Опози́ція, -ції, -цією; -зи́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опозиція — рос. оппозиция протиставлення, опір, протистояння щодо певної лінії, дій або у ставленні до соціальної групи. Eкономічна енциклопедія