опозиція

ОПОЗИЦІЯ – АПОЗИЦІЯ

Опозиція, -ї, ор. -єю. Протидія, опір комусь, чомусь; протиставлення своїх поглядів, дій, своєї політики іншим поглядам, діям, політиці тощо.

Апозиція. 1. лінгв. Прикладка. 2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням шарів на раніше утворену поверхню.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опозиція — опози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. опозиція — Спосіб протиставлення одних політичних поглядів, ідей, дій іншим політичним поглядам, діям. Опозиція у політиці може здійснюватися на різних рівнях політичного панування, у різних видах державної і партійної влади,усередині кожної з них. англ. Словник із соціальної роботи
  3. опозиція — Протидія, заперечення, незгода, протиборство, опір; (таємна) підводна течія; (хто) ЗБ. опоненти. Словник синонімів Караванського
  4. опозиція — див. опір Словник синонімів Вусика
  5. опозиція — -ї, ж. 1》 Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Бути в опозиції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опозиція — Протистава, спротив, суперечка, переча, протиборство Словник чужослів Павло Штепа
  7. опозиція — ОПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Словник української мови у 20 томах
  8. опозиція — опози́ція (від лат. opposition – протиставлення) 1. Опір, протидія, протиставлення однієї політики, одних поглядів іншій політиці, іншим поглядам. 2. Угруповання в політичній партії, яке виступає проти загального курсу партії. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. опозиція — Політичне угруповання, яке протистоїть правлячій групі чи урядові, а також особи, які дотримуються політичних поглядів, протилежних поглядам правлячих угруповань; парламентську о. складають партії, що на виборах опинилися у меншості й не входять до складу уряду, але засідають у парламенті. Універсальний словник-енциклопедія
  10. опозиція — ОПОЗИ́ЦІЯ (протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРО́НДА книжн., ФРОНДЕ́РСТВО книжн. Посіпаки стежили, щоб накази (князя) виконувалися без опозиції (Г. Хоткевич). Словник синонімів української мови
  11. опозиція — Опози́ція, -ції, -цією; -зи́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. опозиція — ОПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Я дуже рада, що мій план повороту через Грецію не зустрів опозиції у вас, а я чогось боялась, що зустріне (Л. Словник української мови в 11 томах
  13. опозиція — рос. оппозиция протиставлення, опір, протистояння щодо певної лінії, дій або у ставленні до соціальної групи. Eкономічна енциклопедія