оповідання

ОПОВІДАННЯ – РОЗПОВІДЬ, ОПОВІДЬ

Збігаються у значенні "словесне повідомлення про когось, щось", але оповідання також "невеликий за обсягом прозовий художній твір": збірка оповідань.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповідання — (з невеликим змістом) розповідь, (літературний твір) новела. Словник синонімів Полюги
  2. оповідання — оповіда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. оповідання — (усне) розповідь, історія, оповідь, оповість, опис, (почутого) переказ; (писане) новела <-еля>, б. з. повістка; (невеличке) образок, шкіц, етюд, новелетка, г. сильветка; оповіданнячко. Словник синонімів Караванського
  4. оповідання — [опов'ідан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. оповідання — -я, с. 1》 Дія за знач. оповідати. 2》 Словесне повідомлення про кого-, що-небудь; розповідь. 3》 літ. Невеликий за обсягом прозовий художній твір; новела. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. оповідання — 1. оповідь, оповідка, повідь, повість, див. розказ, легенда, сага 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
  7. оповідання — ОПОВІДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповіда́ти. А Денис усе оповідав, .. розпалений своїм оповіданням, згадкою про відбуту боротьбу (Б. Грінченко); Майстерно передає Гребінка природну розповідь. Словник української мови у 20 томах
  8. оповідання — опові́дання оповідання, розповідь ◊ не до опові́дання не можна передати словами (ср, ст): У хаті такий байзель... не до оповідання (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. оповідання — Невеликий прозовий твір з одноплановим сюжетом та вільною композицією. Універсальний словник-енциклопедія
  10. оповідання — ОПОВІДА́ННЯ (невеликий за обсягом прозовий художній твір), МІНІАТЮ́РА, ОПОВІ́ДКА розм. рідко, ПОВІ́СТКА заст., ПРИПОВІ́СТКА діал.; НОВЕ́ЛА (про незвичайну подію з несподіваним кінцем). Словник синонімів української мови
  11. оповідання — Опові́да́ння, -ння, в -нні; -да́ння, -да́ннів і -да́нь, -да́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. оповідання — ОПОВІДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповіда́ти. А Денис усе оповідав, .. розпалений своїм оповіданням, згадкою про відбуту боротьбу (Гр., II, 1963, 256); Майстерно передає Гребінка природну розповідь. Словник української мови в 11 томах
  13. оповідання — Оповіда́ння, -ня с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53. Словник української мови Грінченка