опозиціоніст
ОПОЗИЦІОНІ́СТ, а, ч., заст. Опозиціонер.
Опозиціоністи Романчуківського табору збрехали, сказавши, що в акції виборчій будуть виступати тільки яко окрема народовська партія (Коцюб., III, 1956, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опозиціоніст — опозиціоні́ст іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- опозиціоніст — -а, ч., заст. Опозиціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опозиціоніст — ОПОЗИЦІОНІ́СТ, а, ч., заст. Опозиціонер. [Староста:] – Аж тут приносить мені лихо ще третього кандидата .. Демократ, опозиціоніст, хитра голова (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- опозиціоніст — ОПОЗИЦІОНЕ́Р (той, хто протидіє, чинить опір кому-, чому-небудь або протиставляє свої погляди, дії тощо іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРОНДЕ́Р книжн., ОПОЗИЦІОНІ́СТ заст. Челканов сердечно обійняв старика, свого запеклого опозиціонера (І. Словник синонімів української мови