1. Словник синонімів української мови

опозиціоніст

ОПОЗИЦІОНЕ́Р (той, хто протидіє, чинить опір кому-, чому-небудь або протиставляє свої погляди, дії тощо іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРОНДЕ́Р книжн., ОПОЗИЦІОНІ́СТ заст. Челканов сердечно обійняв старика, свого запеклого опозиціонера (І. Микитенко); Євтушенко ввів.. у молоду поезію тип поета-політикана, фрондера (з газети); Опозиціоністи Романчуківського табору збрехали, сказавши, що в акції виборчій будуть виступати тільки яко окрема народовська партія (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опозиціоніст — опозиціоні́ст іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. опозиціоніст — -а, ч., заст. Опозиціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опозиціоніст — ОПОЗИЦІОНІ́СТ, а, ч., заст. Опозиціонер. [Староста:] – Аж тут приносить мені лихо ще третього кандидата .. Демократ, опозиціоніст, хитра голова (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. опозиціоніст — ОПОЗИЦІОНІ́СТ, а, ч., заст. Опозиціонер. Опозиціоністи Романчуківського табору збрехали, сказавши, що в акції виборчій будуть виступати тільки яко окрема народовська партія (Коцюб., III, 1956, 150). Словник української мови в 11 томах