1. Словник синонімів української мови

опозиціонер

ОПОЗИЦІОНЕ́Р (той, хто протидіє, чинить опір кому-, чому-небудь або протиставляє свої погляди, дії тощо іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРОНДЕ́Р книжн., ОПОЗИЦІОНІ́СТ заст. Челканов сердечно обійняв старика, свого запеклого опозиціонера (І. Микитенко); Євтушенко ввів.. у молоду поезію тип поета-політикана, фрондера (з газети); Опозиціоністи Романчуківського табору збрехали, сказавши, що в акції виборчій будуть виступати тільки яко окрема народовська партія (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опозиціонер — опозиціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опозиціонер — -а, ч. 1》 Член, прихильник опозиції (у 2 знач.). 2》 Той, хто протидіє, чинить опір кому-, чому-небудь або протиставляє свої погляди, дії і т. ін. іншим поглядам, діям і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опозиціонер — Супротивник, протибор, див. опонент Словник чужослів Павло Штепа
  4. опозиціонер — ОПОЗИЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. Член, прихильник опозиції (у 2 знач.). Початком нового етапу стала діяльність Української робітничо-селянської спілки. Словник української мови у 20 томах
  5. опозиціонер — опозиціоне́р той, що належить до опозиції. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. опозиціонер — Опозиціоне́р, -ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. опозиціонер — ОПОЗИЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. Член, прихильник опозиції (у 2 знач.). V конференція КП(б)У.. дала рішучу відсіч всякого роду опозиціонерам, які намагались збити КП(б)У з ленінського шляху (Іст. УРСР, II, 1957, 198). Словник української мови в 11 томах