опороти

Значення в інших словниках

1. опороти — опоро́ти дієслово доконаного виду розпороти; сильно вдарити діал. Орфографічний словник української мови
2. опороти — опорю, опореш, док., перех., діал. 1》 Розпороти. 2》 Сильно вдарити; оперіщити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опороти — ОПОРО́ТИ, опорю́, опо́реш, док., діал. 1. що. Розпороти. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину (Сл. Б. Грінченка). 2. кого, що. Сильно вдарити; оперіщити. Чоловік як опоре його кийком (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
4. опороти — Опоро́ти, -рю, -риш гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42. Словник української мови Грінченка