оправа

ОПРА́ВА, и, ж.

1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка.

Моя нова книжечка віршів ["Відгуки"] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Л. Укр., V, 1956, 409);

На.. полицях стояло лише одинадцять книжок — у розкішних сап’янових оправах з золотим тисненням на корінцях (Смолич, Мир.., 1958, 81).

2. Дерев’яна, металева, рогова і т. ін. рамка, форма, в яку що-небудь вставляється для закріплення або збереження.

Окунь перекинувсь гранатовим перснем у золотій оправі, царівна побачила та й підняла той перстень з води (Укр.. казки, 1951, 241);

Я не забув про нього, про ..кусник олівця, в оправі з темно-червоного дерева (Фр., І, 1955, 237);

Його темні в черепаховій оправі окуляри мати незлюбила одразу (Гончар, Тронка, 1963, 197);

*Образно. Вона сиділа рівна, наче виросла зразу, з очима міцно вставленими в оправу повік (Коцюб., II, 1955, 293);

— Не поет, хто покидає Боронить народну справу, Щоб своїм словам блискучим Золотую дать оправу (Л. Укр., І, 1951, 383);

Блискуча коса піску врізалась у блакитну оправу води (Коп., Вибр., 1948, 164);

// Художньо оформлене обрамлення, прикраси на чому-небудь; оздоба.

На йому [на запорожцеві] жупан шовковий, Пояс в золоті повис, Кармазинові вильоти, В дорогій оправі спис (Щог., Поезії, 1958, 252);

Виходцев.. вдягнений гарно, в чорному пальті, рукавичках, з красивою паличкою в золотій оправі (Коч., II, 1956, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me