оправданий
ОПРА́ВДАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оправда́ти.
Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Анеля встала і пішла до кухні (Фр., VI, 1951, 435);
Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Мирний, III, 1954, 382).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оправданий — опра́вданий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- оправданий — Опра́вданий. Поважний, обґрунтований, здійсненний (про прохання, бажання). Та ж він завсігди вволяв мою волю, не відказував мені в ніякім, хоч трохи оправданім желаню (Б. Українська літературна мова на Буковині
- оправданий — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оправдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оправданий — ОПРА́ВДАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до оправда́ти. Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Анеля встала і пішла до кухні (І. Франко); Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах