оправка
ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі.
Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оправка — опра́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оправка — -и, ж. 1》 Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента чи оброблюваної деталі. 2》 Пристрій (циліндричний стрижень), вміщуваний всередину оброблюваних пустотілих виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оправка — ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах