1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оправка

опра́вка

-и, ж.

1》 Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента чи оброблюваної деталі.

2》 Пристрій (циліндричний стрижень), вміщуваний всередину оброблюваних пустотілих виробів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оправка — опра́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оправка — ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. оправка — ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 140). Словник української мови в 11 томах