1. Словник української мови в 11 томах

опріче

ОПРІ́ЧЕ, ОПРО́ЧЕ, прийм., з род. в., присл., заст., діал. Опріч.

Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Опріче цього сторожеві звелено було не слухати, якщо вчитель казатиме робити (Гр., І, 1963, 325);

Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опріче — опрі́че 1 прийменник крім незмінювана словникова одиниця діал. опрі́че 2 прислівник окремо незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. опріче — прийм., заст. Опріч (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опріче — ОПРІ́ЧЕ див. опрі́ч. Словник української мови у 20 томах