опукло
ОПУ́КЛО. Присл. до опу́клий.
З імли небозводу.. випливали золоті маківки його [Києва] соборів, опукло світились назустріч, як величезні.. сонця (Гончар, II, 1959, 146);
В п’єсі "Житейське море" опукло, подекуди навіть не без гротеску, показаний побут театральної богеми (Рильський, III, 1956, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опукло — опу́кло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- опукло — Присл. до опуклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опукло — ОПУ́КЛО. Присл. до опу́клий. З імли небозводу .. випливали золоті маківки його [Києва] соборів, опукло світились назустріч, як величезні .. сонця (О. Гончар); В п'єсі “Житейське море” опукло, подекуди навіть не без гротеску, показаний побут театральної богеми (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах