опуклість
ОПУ́КЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до опу́клий.
Всі мачти вкрились білими опуклостями парусів (Ю. Янов., II, 1958, 80);
Цей здоровило, що мало не проривав рукавів піджака опуклостями атлетичних біцепсів, міг би бути шахтарем, вантажником, а може, й боцманом (Кулик, Записки консула, 1958, 219);
Опуклість зорових образів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опуклість — опу́клість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- опуклість — [оупукл'іс'т'] -лос'т'і, ор. -л'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- опуклість — -лості, ж. Абстр. ім. до опуклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опуклість — ОПУ́КЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. опу́клий. Опуклість зорових образів. 2. Те саме, що ви́пуклість 2. Всі мачти вкрились білими опуклостями парусів (Ю. Словник української мови у 20 томах