опівнічниця
ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівні́чник.
— Ти чом не спиш, опівнічнице? (Стельмах, І, 1962, 378).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опівнічниця — опівні́чниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- опівнічниця — І рідко північниця, заст. полуночниця, полунощниця, полуношниця Богослужіння добового кола, що входить до складу ранкового богослужіння, яке відправляють перед утренею, якщо немає всенічної; опівнічна відправа; опівнічна ім. Словник церковно-обрядової термінології
- опівнічниця — -і, розм. Жін. до опівнічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опівнічниця — ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівні́чник. – Ти чом не спиш, опівнічнице? – Хоче [Мирон] нагримати на доньку (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах