1. Словник української мови в 11 томах

опірці

О́ПІРЦІ, присл., діал. Спираючись.

О́пірці ходи́ти — ходити, спираючись на різні предмети.

Опірці по хаті ходить (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опірці — присл., діал. Спираючись. Опірці ходити — ходити, спираючись на різні предмети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опірці — О́ПІРЦІ, присл., діал. Спираючись на різні предмети. Галина ще раз підійшла навшпиньки до ліжка глянути, як спить Женчик, і потемки опірці повернулася (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. опірці — Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка