опісля
ОПІ́СЛЯ́, присл., прийм., розм. Тс саме, що пі́сля 1, 2.
Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (Номис, 1864, № 5859);
Василь радів і сам не знав чому: сьогоднішньому дню чи, може, тим дням, що прийдуть опісля (Томч., Готель.., 1960, 266);
Опісля свят аж породила Настя сина (Мирний, IV, 1955, 69);
Опісля втомлюючої війни з комарами всі засинали непробудно (Збан., Сеспель, 1961, 111);
Усе повиїдають [свині] і носом копають такі нові грядки, що лиха матері опісля них хазяйка і у два дня [дні] у лад доведе (Кв.-Осн., II, 1956, 173).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опісля — опі́сля́ прийменник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- опісля — пр., згодом, потім, пізніше, д. впісля, навпісля. Словник синонімів Караванського
- опісля — див. потім; скоро Словник синонімів Вусика
- опісля — присл., прийм., розм. Те саме, що після 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- опісля — ОПІ́СЛЯ́, розм. 1. прийм., з род. в. Те саме, що пі́сля 1, 2. Опісля усіх дівчат пішла додому Оксана (Г. Квітка-Основ'яненко); Опісля свят аж породила Настя сина (Панас Мирний); Чи б то справді сонце Кидать нас не хоче І опісля літа, Душного, сухого... Словник української мови у 20 томах
- опісля — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм. Словник синонімів української мови
- опісля — Опісля́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опісля — Опісля́ нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала. Ном. ст. 168. Словник української мови Грінченка