опісля

Опісля́, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опісля — опі́сля́ прийменник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. опісля — пр., згодом, потім, пізніше, д. впісля, навпісля. Словник синонімів Караванського
  3. опісля — див. потім; скоро Словник синонімів Вусика
  4. опісля — присл., прийм., розм. Те саме, що після 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опісля — ОПІ́СЛЯ́, розм. 1. прийм., з род. в. Те саме, що пі́сля 1, 2. Опісля усіх дівчат пішла додому Оксана (Г. Квітка-Основ'яненко); Опісля свят аж породила Настя сина (Панас Мирний); Чи б то справді сонце Кидать нас не хоче І опісля літа, Душного, сухого... Словник української мови у 20 томах
  6. опісля — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм. Словник синонімів української мови
  7. опісля — ОПІ́СЛЯ́, присл., прийм., розм. Тс саме, що пі́сля 1, 2. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (Номис, 1864, № 5859); Василь радів і сам не знав чому: сьогоднішньому дню чи, може, тим дням, що прийдуть опісля (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах
  8. опісля — Опісля́ нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала. Ном. ст. 168. Словник української мови Грінченка