опісля
ОПІ́СЛЯ́, розм.
1. прийм., з род. в. Те саме, що пі́сля 1, 2.
Опісля усіх дівчат пішла додому Оксана (Г. Квітка-Основ'яненко);
Опісля свят аж породила Настя сина (Панас Мирний);
Чи б то справді сонце Кидать нас не хоче І опісля літа, Душного, сухого, Знов до нас веселим Маєм хоче глянуть? (М. Костомаров);
Опісля втомлюючої війни з комарами всі засинали непробудно (Ю. Збанацький).
2. присл. Те саме, що пі́сля 5.
Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я);
Василь радів і сам не знав чому: сьогоднішньому дню чи, може, тим дням, що прийдуть опісля (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опісля — опі́сля́ прийменник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- опісля — пр., згодом, потім, пізніше, д. впісля, навпісля. Словник синонімів Караванського
- опісля — див. потім; скоро Словник синонімів Вусика
- опісля — присл., прийм., розм. Те саме, що після 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- опісля — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм. Словник синонімів української мови
- опісля — Опісля́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опісля — ОПІ́СЛЯ́, присл., прийм., розм. Тс саме, що пі́сля 1, 2. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (Номис, 1864, № 5859); Василь радів і сам не знав чому: сьогоднішньому дню чи, може, тим дням, що прийдуть опісля (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах
- опісля — Опісля́ нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала. Ном. ст. 168. Словник української мови Грінченка