1. Словник української мови в 11 томах

організуючий

ОРГАНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до організува́ти.

Комуністична партія України була тією керівною і організуючою силою, яка мобілізовувала український народ на величну боротьбу за торжество соціалізму (Цюпа, Україна.., 1960, 65);

В. Собко показує організуючу роль радянської військової адміністрації в.. пробудженні творчої ініціативи мас (Іст. укр. літ., II, 1956, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. організуючий — організу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. організуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до організовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. організуючий — ОРГАНІЗУ́ЮЧИЙ. Словник української мови у 20 томах