органік

ОРГА́НІК, а, ч., розм. Фахівець з органічної хімії.

Хіміки-органіки здійснили цікаві дослідження з теорії кольоровості органічних сполук і механізмів органічних реакцій (Наука.., 12, 1957, 8);

Школа харківських органіків.. відома дослідженнями у галузі ультрафіолетової спектроскопії ароматичних і гетероциклічних сполук (Розв. науки в УРСР.., 1957, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. органік — орга́нік іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. органік — -а, ч., розм. Фахівець з органічної хімії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. органік — ОРГА́НІК, а, ч., розм. Фахівець із органічної хімії. Хіміки-органіки здійснили цікаві дослідження з теорії кольоровості органічних сполук і механізмів органічних реакцій (з наук.-попул. літ.); Школа харківських органіків .. Словник української мови у 20 томах