1. Словник української мови в 11 томах

ординарно

ОРДИНА́РНО. Присл. до ордина́рний 1.

Небагато й ординарно вбрана світлиця в оселі Бажаєвих (Л. Укр., III, 1952, 719).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ординарно — ордина́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ординарно — Присл. до ординарний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ординарно — ОРДИНА́РНО. Присл. до ордина́рний 1. Небагато й ординарно вбрана світлиця в оселі Бажаєвих (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах