1. Словник української мови в 11 томах

ординарний

ОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн.

1. Який нічим не виділяється серед інших; звичайний, рядовий.

Обідали у Княжевичів.. Здається, що всіх уже десь бачив, знаєш, такі всі звичайні, ординарні (Коцюб., III, 1956, 153);

Професія Баркова була досить ординарна — театральний художник-декоратор (Собко, Стадіон, 1954, 66).

2. заст. Який займає вчену посаду, передбачену штатом; штатний.

Він, професор ординарний на кафедрі російської історії, найменше всього був схожий на героя (Григ., Вибр., 1959, 401).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ординарний — ордина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ординарний — див. ЗВИЧАЙНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ординарний — -а, -е, книжн. 1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших; звичайний, рядовий. 2》 заст. Який обіймає вчену посаду, передбачену штатом; штатний. Ординарний професор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ординарний — Звичайний, щоденний, простацький, див. вульгарний, грубий Словник чужослів Павло Штепа
  5. ординарний — ОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Який нічим не виділяється серед інших; звичайний, пересічний. Обідали у Княжевичів .. Здається, що всіх уже десь бачив, знаєш, такі всі звичайні, ординарні (М. Словник української мови у 20 томах
  6. ординарний — ордина́рний (лат. ordinarius) звичайний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ординарний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. ординарний — Ордина́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ординарний — рос. ординарный звичайний, звичний, простий. Eкономічна енциклопедія