ординарний

ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Походжаючи під осокорами, знічев'я озирала (дівчина) пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки — пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); — Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна — театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. — Пор. 3. буде́нний.

ШТА́ТНИЙ (який перебуває у штаті); ОРДИНА́РНИЙ заст. (який займає вчену посаду, передбачену штатом). Для збирання матеріалу було притягнуто всіх штатних робітників академії (Ю. Смолич); Він, професор ординарний на кафедрі російської історії, найменше всього був схожий на героя (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ординарний — ордина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ординарний — див. ЗВИЧАЙНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ординарний — -а, -е, книжн. 1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших; звичайний, рядовий. 2》 заст. Який обіймає вчену посаду, передбачену штатом; штатний. Ординарний професор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ординарний — Звичайний, щоденний, простацький, див. вульгарний, грубий Словник чужослів Павло Штепа
  5. ординарний — ОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Який нічим не виділяється серед інших; звичайний, пересічний. Обідали у Княжевичів .. Здається, що всіх уже десь бачив, знаєш, такі всі звичайні, ординарні (М. Словник української мови у 20 томах
  6. ординарний — ордина́рний (лат. ordinarius) звичайний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ординарний — Ордина́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ординарний — ОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Який нічим не виділяється серед інших; звичайний, рядовий. Обідали у Княжевичів.. Здається, що всіх уже десь бачив, знаєш, такі всі звичайні, ординарні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. ординарний — рос. ординарный звичайний, звичний, простий. Eкономічна енциклопедія