1. Словник української мови в 11 томах

орендарство

ОРЕНДА́РСТВО, а, с., рідко. Орендування чого-небудь; посідання оренди.

Йосиф Вернер скоро покинув орендарство в Димці. Товариш його, ошукавши його славно, втік до Галичини (Коб., III, 1956, 553).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орендарство — оренда́рство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. орендарство — -а, с., рідко. Орендування чого-небудь; посідання оренди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орендарство — ОРЕНДА́РСТВО, а, с., рідко. Орендування чого-небудь; посідання оренди. Йосиф Вернер скоро покинув орендарство в Димці. Товариш його, ошукавши його славно, втік до Галичини (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. орендарство — Орендарство, -ва с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы. Словник української мови Грінченка