орендарка
ОРЕНДА́РКА, и, ж. Жін. до оренда́р.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орендарка — оренда́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- орендарка — -и. Жін. до орендар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орендарка — ОРЕНДА́РКА, и, ж., розм. Жін. до оренда́р. – Ой, дай, орендарко, Да горілки кварту (з народної пісні); // Дружина орендаря. Словник української мови у 20 томах
- орендарка — Оренда́рка, -ки, -рці; -да́рки, -да́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орендарка — Орендарка, -ки ж. Арендаторша. Словник української мови Грінченка