орендарка

оренда́рка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орендарка — -и. Жін. до орендар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. орендарка — ОРЕНДА́РКА, и, ж., розм. Жін. до оренда́р. – Ой, дай, орендарко, Да горілки кварту (з народної пісні); // Дружина орендаря. Словник української мови у 20 томах
  3. орендарка — Оренда́рка, -ки, -рці; -да́рки, -да́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. орендарка — ОРЕНДА́РКА, и, ж. Жін. до оренда́р. Словник української мови в 11 томах
  5. орендарка — Орендарка, -ки ж. Арендаторша. Словник української мови Грінченка