орендарка
ОРЕНДА́РКА, и, ж., розм.
Жін. до оренда́р.
– Ой, дай, орендарко, Да горілки кварту (з народної пісні);
// Дружина орендаря.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орендарка — оренда́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- орендарка — -и. Жін. до орендар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орендарка — Оренда́рка, -ки, -рці; -да́рки, -да́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орендарка — ОРЕНДА́РКА, и, ж. Жін. до оренда́р. Словник української мови в 11 томах
- орендарка — Орендарка, -ки ж. Арендаторша. Словник української мови Грінченка