ороки

О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Невелика народність, що живе на Сахаліні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ороки — -ів, мн. (одн. орок, -а, ч.). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ороки — О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Нечисленна народність, що живе на Сахаліні. Словник української мови у 20 томах
  3. ороки — ОРОКИ – ОРОЧІ – ОРОЧОНИ Ороки, -ів, мн. (одн. орок, -а). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Орочі, -ів, мн. (одн. ороч, -а). Народність, що живе на півдні Хабаровського краю. Орочони, -ів, мн. (одн. орочон, -а). Літературне слововживання