ороки
о́роки
-ів, мн. (одн. орок, -а, ч.).
Невелика народність, що живе на Сахаліні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ороки — ОРОКИ – ОРОЧІ – ОРОЧОНИ Ороки, -ів, мн. (одн. орок, -а). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Орочі, -ів, мн. (одн. ороч, -а). Народність, що живе на півдні Хабаровського краю. Орочони, -ів, мн. (одн. орочон, -а). Літературне слововживання
- ороки — О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Нечисленна народність, що живе на Сахаліні. Словник української мови у 20 томах
- ороки — О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Словник української мови в 11 томах