ороки

о́роки

-ів, мн. (одн. орок, -а, ч.).

Невелика народність, що живе на Сахаліні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ороки — ОРОКИ – ОРОЧІ – ОРОЧОНИ Ороки, -ів, мн. (одн. орок, -а). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Орочі, -ів, мн. (одн. ороч, -а). Народність, що живе на півдні Хабаровського краю. Орочони, -ів, мн. (одн. орочон, -а). Літературне слововживання
  2. ороки — О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Нечисленна народність, що живе на Сахаліні. Словник української мови у 20 томах
  3. ороки — О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Словник української мови в 11 томах