орчиковий
ОРЧИКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до о́рчик.
2. Підпряжений на орчику (про коня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орчиковий — орчико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- орчиковий — -а, -е. 1》 Прикм. до орчик. 2》 Підпряжений на орчику (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
- орчиковий — ОРЧИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́рчик. 2. Підпряжений на орчику (про коня). Орчиковий кінь. Словник української мови у 20 томах
- орчиковий — ПІДПРЯЖНИ́Й прикм. і ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), ПРИСТЯЖНИ́Й, ПРИПРЯЖНИ́Й, ОРЧИКО́ВИЙ, БОКОВИ́Й, ПІДРУ́ЧНИЙ (також про вола); БИЧОВИ́Й (підпряжений тимчасово на допомогу). Словник синонімів української мови
- орчиковий — Орчико́вий, -а, -е Пристяжной. Словник української мови Грінченка