1. Словник синонімів української мови

орчиковий

ПІДПРЯЖНИ́Й прикм. і ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), ПРИСТЯЖНИ́Й, ПРИПРЯЖНИ́Й, ОРЧИКО́ВИЙ, БОКОВИ́Й, ПІДРУ́ЧНИЙ (також про вола); БИЧОВИ́Й (підпряжений тимчасово на допомогу). — Яка то супряга буде, коли один, борозний, надриватиметься в возі, а другий, підпряжний, лиш торохтітиме орчиком? (Д. Прилюк); Пристяжні, закусивши вудила, вигинають в різні боки наче вилиті з металу шиї, скачуть, виграючи м'язами (І. Цюпа); Дідо скочили з воза, взяли підручного вола за мотуз і повернули ліворуч з головної дороги (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орчиковий — орчико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. орчиковий — -а, -е. 1》 Прикм. до орчик. 2》 Підпряжений на орчику (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орчиковий — ОРЧИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́рчик. 2. Підпряжений на орчику (про коня). Орчиковий кінь. Словник української мови у 20 томах
  4. орчиковий — ОРЧИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́рчик. 2. Підпряжений на орчику (про коня). Словник української мови в 11 томах
  5. орчиковий — Орчико́вий, -а, -е Пристяжной. Словник української мови Грінченка