осатанілий
ОСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до осатані́ти.
Хіба й зараз не лящать йому у вухах прокльони того божевільного ранку, коли вже вкрай осатанілий Дудник різав жили коням, рубав корів, гнався з сокирою за Наталкою (Жур., Нам тоді.., 1968, 90);
І хоч які Ті юнкери були осатанілі, А побоялись кинутись в штики, Назад полізли, враз пополотнілі (Бичко, Сійся.., 1959, 389).
2. у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений.
Гаврило і Тимко насилу відтягли осатанілого батька (Тют., Вир, 1964, 91);
*Образно. З одчайдушним ревом увірвалася на дворище осатаніла худоба (Голов., Крапля.., 1945, 94);
// Який виражає крайню роздратованість, розлюченість.
Листоноша.. напихав собі трави до рота, щоб не стогнати й не проситися, сотник осатанілими очима дивився у вікно (Ю. Янов., І, 1954, 280);
// перен. Дикий, розгнузданий, нестримний.
Осатанілий бенкет.
Значення в інших словниках
- осатанілий — осатані́лий 1 дієприкметник від: осатаніти розм. осатані́лий 2 прикметник украй роздратований, розлючений розм. Орфографічний словник української мови
- осатанілий — див. сердитий Словник синонімів Вусика
- осатанілий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2》 у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осатанілий — див. яросний Словник чужослів Павло Штепа
- осатанілий — ОСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до осатані́ти. Хіба й зараз не лящать йому у вухах прокльони того божевільного ранку, коли вже вкрай осатанілий Дудник різав жили коням, рубав корів, гнався з сокирою за Наталкою (С. Журахович). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- осатанілий — ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. — надзвичайно сильний), СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови