осатаніло
ОСАТАНІ́ЛО, розм. Присл. до осатані́лий 2.
— Не вчи мене, скажу тобі! — крикнув він осатаніло... — Не вчи! (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 117);
Фашисти осатаніло.. рвались на схід, сподіваючись блискавично виграти війну (Цюпа, Назустріч.., 1958, 186);
Тимко.. заливається від сміху, дивлячись, як Марко осатаніло вистрибує на одній нозі і розмахує брилем (Тют., Вир, 1964, 274).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осатаніло — осатані́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- осатаніло — розм. Присл. до осатанілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- осатаніло — ОСАТАНІ́ЛО, розм. Присл. до осатані́лий 2. – Не вчи мене, скажу тобі! – крикнув він осатаніло... – Не вчи! (Д. Бедзик); Тимко .. заливається від сміху, дивлячись, як Марко осатаніло вистрибує на одній нозі і розмахує брилем (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах