1. Словник української мови в 11 томах

освячуватися

ОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСВЯТИ́ТИСЯ, ячуся, ятишся, док.

1. Ставати святим, освяченим.

— Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367).

♦ Вода не освятиться без кого, заст. — ніде не обійдеться без когось; хтось завжди втрутиться в що-небудь.

Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14).

2. тільки недок. Пас. до освячувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освячуватися — освя́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. освячуватися — -уюся, -уєшся, недок., освятитися, -ячуся, -ятишся, док. 1》 Ставати святим, освяченим. 2》 тільки недок. Пас. до освячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освячуватися — ОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док. 1. Ставати святим, освяченим. – Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник); Віддай усе, що взяв, – і освятись (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах