1. Словник української мови в 11 томах

осереддя

ОСЕ́РЕДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що осере́док 1, 4.

Африка, що вважалася заповідником колоніалізму й расизму, осереддям рабства, злиднів та безправ’я, пробудилась (Рад. Укр., 15. IV 1962, 4);

— Проходьте сюди, юначе, — почувся звідкись з середини кімнати, з самого осереддя полум’яного вирування голос Федора Дмитровича (Загреб., Спека, 1961, 74);

Запашний дух осереддя [лісу] баламутить душу, роздає, роздима легені (Горд., Чужу ниву.., 1947, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осереддя — осе́ре́ддя іменник середнього роду осередок рідко Орфографічний словник української мови
  2. осереддя — -я, с., рідко. Те саме, що осередок 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осереддя — ОСЕ́РЕ́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що осере́док 1, 4. – Проходьте сюди, юначе, – почувся звідкись з середини кімнати, з самого осереддя полум'яного вирування голос Федора Дмитровича (П. Загребельний); Запашний дух осереддя [лісу] баламутить душу, роздає, роздима легені (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. осереддя — СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. Словник синонімів української мови