осередковий
ОСЕРЕ́ДКО́ВИЙ, а, е, рідко.
1. Який міститься в середній, центральній частині чого-небудь; середній.
Подруги спустилися в осередковий льох, що містився під самою церквою (Стар., Облога.., 1961, 78);
//Основний, центральний.
Його постать була осередковою постаттю на всіх тих малюнках, що малювала йому розпалена фантазія (Гр., II, 1963, 16).
2. Прикм. до осере́док 2.
Осередковий актив.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осередковий — осере́дко́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- осередковий — -а, -е, рідко. 1》 Який міститься в середній, центральній частині чого-небудь; середній. || Основний, центральний. 2》 Прикм. до осередок 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- осередковий — ОСЕРЕ́ДКО́ВИЙ, а, е. 1. Який міститься в середній, центральній частині чого-небудь; середній. Подруги спустилися в осередковий льох, що містився під самою церквою (М. Словник української мови у 20 томах
- осередковий — СЕРЕ́ДНІЙ (який міститься, знаходиться в середині між ким-, чим-небудь), ОСЕРЕ́ДКОВИЙ рідше, ОСЕРЕ́ДНІЙ заст. Бічні вершники на мить притримали коней, а середній помчав далі (З. Словник синонімів української мови