1. Словник української мови в 11 томах

ослінчик

ОСЛІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до ослі́н.

Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Мирний, І, 1949, 375);

Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Тют., Вир, 1964, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослінчик — ослі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ослінчик — див. лава Словник синонімів Вусика
  3. ослінчик — -а, ч. Зменш. до ослін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ослінчик — ОСЛІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ослі́н. Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний); Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  5. ослінчик — Ослі́нчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)