1. Словник української мови в 11 томах

осмішка

О́СМІШКА, и, ж., рідко. Посмішка, усмішка.

Помітивши, яке враження справила на мене його гостина, він добродушно прикусив у себе на губах осмішку і змовк (Вас., II, 1959, 80);

Шафорост скоса зиркнув услід Морозову. В жмурках очей ворухнулася осмішка (Баш, На .. дорозі, 1967, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмішка — див. усмішка Словник синонімів Вусика
  2. осмішка — -и, ж., рідко. Посмішка, усмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осмішка — О́СМІШКА, и, ж. Посмішка, усмішка. Помітивши, яке враження справила на мене його гостина, він добродушно прикусив у себе на губах осмішку і змовк (С. Васильченко); Шафорост скоса зиркнув услід Морозову. В жмурках очей ворухнулася осмішка (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах